11 І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.
12 І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.
14 Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.
16 І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла,
17 бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.
19 Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.
32 А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.
3 Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
4 та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
5 її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
6 Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
8 віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
4 Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог.
3 Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
4 та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
5 її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
6 Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
21 І Я дав був їй часу, щоб покаялася, та вона не схотіла покаятися в розпусті своїй.
22 Ось Я кину її на ложе, а тих, що чинять із нею розпусту, у велику біду, коли тільки в учинках своїх не покаються,
10 А кожен, хто буде чинити перелюб із чиєю жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою свого ближнього, буде конче забитий перелюбник та перелюбниця.
18 Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.
4 Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
14 Не чини перелюбу!
27 Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
28 Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
18 Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.
19 вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!
20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?
20 А з жінкою свого ближнього не будеш лежати на насіння, щоб нею не стати нечистим.
19 Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,
20 ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,
21 завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!
8 віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
10 щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...
11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...
14 Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...
32 Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
32 Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
33 побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
34 бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!
27 Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.
28 А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.
18 вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
19 ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
4 та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...
5 Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?
6 Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...
7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...
8 І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...
9 А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...
10 І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?
11 А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!