4 Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
16 А Рут відказала: Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій мій Бог.
17 Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою.
1 І сталося, як скінчив він говорити до Саула, то Йонатанова душа зв'язалася з душею Давидовою, і полюбив його Йонатан, як душу свою.
2 І того дня взяв його Саул, і не пустив його вернутися до дому його батька.
3 І склав Йонатан із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.
11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,
12 цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.
11 Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!
12 Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.
10 Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!
17 Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
33 Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!
9 Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
13 Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
9 Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
15 Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.
1 Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!
19 Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.
7 Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!
9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.
33 Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!
13 Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
3 І склав Йонатан із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
14 Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...
5 Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
9 Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
12 Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!
12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!
21 І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!
17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
1 І сказав Давид: Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана.
9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...
24 Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,
25 щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
1 Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!
2 Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!
3 Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!
6 (68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...