16 Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!
24 І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.
25 Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
8 Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.
11 Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!
17 Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх,
1 Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.
3 пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.
20 Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.
5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,
13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.
42 І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.
7 Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.
14 А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!
28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!
29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.
10 Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!
20 Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!
3 Шануй вдів, удів правдивих.
32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.
46 І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.
4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,
5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.
5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.
1 Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!