12 А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,
19 Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,
7 У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?
2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
3 та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!
4 Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
25 Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
8 Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
7 Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.
13 Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.
14 А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!
15 До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.
15 До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.
24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.
21 Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь.
25 Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.
40 І будеш пильнувати постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, і щоб ти продовжив дні на землі, що Господь, Бог твій, дає тобі на всі дні.
2 Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.
3 І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.
16 Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.
5 і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.
6 Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!
7 Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?
8 А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини.
9 А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?
19 Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!
6 Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.
6 Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.
6 Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.
10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
6 І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.
7 І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,
2 бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
4 А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!
4 А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!
14 Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.
14 Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.
26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!
3 Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!
2 А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити.
28 Виконуй і слухай усі ті слова, що я наказую тобі, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі навіки, коли будеш робити добре та справедливе в очах Господа, Бога свого.
13 Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!
13 Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!
9 Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
9 Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
12 щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!
21 Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!
12 бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!
22 Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.
20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
14 (4-8) І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхетних, і до заступників, і до решти народу: Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізного, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочок ваших, жінок ваших та за доми ваші!
3 та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!
4 Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
5 І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
11 Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
15 Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої!
22 Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
1 Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!
2 Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею,
3 щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!
1 Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав.
6 Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
6 Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
37 Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!
1 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти,
7 І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.
12 Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.
15 Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,
1 Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
15 Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!
16 Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною.
46 то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.
47 Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.
1 А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте.
11 (34-12) Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
15 бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!
33 Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
4 щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю,
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,
13 Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:
8 Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.
31 А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.
1 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
20 Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!