22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
15 А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.
13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
1 Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!
7 А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.
21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
9 Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення.
18 Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!
3 Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.
23 Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
19 Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.
36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
45 Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!
3 Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.
4 Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,
29 Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.
26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.
12 Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
1 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
8 Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!