Falar

22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.

19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.

15 А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.

13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.

1 Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!

7 А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.

21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

9 Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення.

23 Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!

18 Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!

3 Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

3 Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.

1 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.

2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

12 Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

4 Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.

45 Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!

26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

8 Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!

19 Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

29 Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.