15 Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.
15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
1 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
8 Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
17 Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!
18 Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде їх слухатися,
19 то батько його та мати його схоплять його, і приведуть його до старших його міста та до брами того місця.
20 І скажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.
21 І всі люди його міста закидають його камінням, і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
1 Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,
2 бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,
3 бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,
6 не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!
1 Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!
2 Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею,
3 щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!
4 А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!
4 Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.
16 Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
12 Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
21 Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
23 Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
4 А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно.
6 Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.
20 Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!