16 Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!
3 Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!
2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
3 Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.
4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
12 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
17 А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господі!
18 Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь!
11 І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Кажіть: Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв'язує!
5 Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!
6 Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.
7 Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!
7 Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.
23 Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.
25 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
12 Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
23 Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.
9 А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
10 а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,
10 Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
28 і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити,
29 так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло.
5 Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
10 Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
11 Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
2 Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом.
20 А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.
21 Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,
22 перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.
23 Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!
3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!
13 Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.
4 Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.
6 Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
22 А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,
23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких!
17 Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,
12 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
37 (4-34) Тепер я, Навуходоносор, хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя, що всі чини Його правда, а дорога Його правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити.