13 Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.
2 (31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
14 Ти будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.
7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
9 І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.
11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
29 Він змученому дає силу, а безсилому міць.
30 І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,
31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!
2 (61-3) я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,
13 (40-14) Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
15 Та спасеться вона дітородженням, якщо пробуватиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!
3 Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх,
4 і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках!
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,
15 і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
23 Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом, і нащадки їхні з ними.
21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
5 Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!
3 Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!
13 бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
11 Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!
7 Поки зазнала дрижання породу, вона породила, і поки прийшов її біль, то сина легенько вона привела...
9 Чи Я допроваджу до породу, і не вчиню, щоб вона породила? говорить Господь. Чи Я, що чиню, щоб родила, і стримаю? каже твій Бог.
13 Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
9 А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.
21 Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...
19 (18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
25 Проси ти від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить, благословеннями перс та утроби.
9 Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!
15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
17 (40-18) А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
2 Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!
7 (34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.